Особливості обчислення страхового стажу для оплати «лікарняного» в різні періоди роботи

Виконавча дирекція Київського міського відділення ФСС з ТВП (далі — ФСС) роз’яснила, в який період трудовий стаж можна прирівняти до страхового стажу. 

В період роботи до 28.02.2001, дати набрання чинностіЗакону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (далі — Закон № 2240), до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, що визначається відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1658 (далі — Правила № 1658).

Тобто, до 28.02.2001 до трудового, а отже і до страхового стажу входить, крім часу роботи в установах, організаціях та підприємствах, зокрема:

• служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС;
• період одержання допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII(Прим. ред. — втратив чинність 01.01.2013 відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI);
• час відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
• час навчання у професійно-технічному закладі освіти, та інше, відповідно до пункту 4 Правил № 1658.

До страхового стажу не включається період навчання у вищих закладах освіти, час перебування у місцях позбавлення волі та час участі у незаконних страйках.

Страховий стаж для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.02.2001 до 01.01.2011 обчислюється відповідно до Закону № 2240. Згідно зі статтею 7 Закону № 2240 страховий стаж — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством. До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

З 01.01.2011 страховий стаж для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження — у порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менше мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св : В,

де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св — сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

ФСС зауважив: для того щоб врахувати до страхового стажу у повному обсязі період роботи застрахованої особи, про який є запис у трудовій книжці з 01.01.2011, необхідно надати підтвердження, що сума сплачених за кожен відпрацьований місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок. Для цього застрахована особа надає на підприємство Форму ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (Додаток 2 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого  постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1) за період з 01.01.2011 року по місяць, що передує місяцю, у якому настав страховий випадок.

Якщо сума заробітної плати відповідно до Форми ОК-7 за кожен відпрацьований місяць не менша, ніж мінімальна заробітна плата, цей період зараховується до страхового стажу у повному обсязі.

Окрім того, під час обчислення тривалості страхового стажу після 01.01.2011 враховуються періоди, протягом яких застрахована особа не сплачує страхові внески, але які прирівнюються до періодів, за які сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Так, абзацом 2 частини 1 статті 21 Закону № 1105 визначено, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

В залежності від страхового стажу обчислюється розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (стаття 24 Закону № 1105):

• 50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
• 60% — від трьох до п’яти років;
• 70% — від п’яти до восьми років;
• 100% — понад вісім років.

Право на оплату листка непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу мають:

• застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• один з батьків або особа, що їх замінює, доглядає хвору дитину віком до 14 років, потерпілу від Чорнобильської катастрофи;
• ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII;
• особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III;
• донори, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР.

За інформацією Виконавчої дирекції Київського міського відділення ФСС з ТВП