Наші консультації. Захист від звільнення:топ-5 гарантій

Серед переваг легальної зайнятості багато хто насамперед називає захист від незаконного звільнення з роботи. Законодавство про працю гарантує стабільність трудових відносин. Про це повідомляє Державний центр зайнятості.

Карантин змусив багатьох громадян усвідомити цінність відповідних правових норм. У контексті розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця варто знати про такі плюси:

Звільнити працівника можна лише на певних підставах.Загальні підстави для звільнення з роботи передбачає ст. 40 Кодексу законів про працю України “Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу”. Підстави для звільнення, що передбачені для спеціальних суб’єктів, містить ст. 41 КЗпП “Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов”.

Дотримання процедури звільнення.Кожна з підстав для звільнення працівника передбачає дотримання певної процедури. Відповідно до КЗпП, звільнення на підставі скорочення чисельності/штату передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги (ст.44), а також процедуру попередження про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення (ст.49-2), а на підставі невиконання трудових обов’язків – за умови відбирання пояснень стосовно причин вчиненого проступку (ст.149).

Існують обставини, коли звільнення неприпустиме:

· Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП),

· у період перебування працівника у відпустці (це стосується і відпусток по догляду за дитиною). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Окремі категорії осіб користуються додатковим захистом.Розірвання трудового договору з певних підстав може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу профспілки, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП). Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства потребує згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (ст. 252 КЗпП).

Також існують суб’єкти, звільнення яких допускається у виняткових випадках:

· вагітні жінки, матері з дітьми до 3 років, одинокі матері з дітьми віком до 14 років (ст. 184 КЗпП);

· неповнолітні працівники (ст. 198 КЗпП).

Існує можливість поновлення прав у суді.У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, він зобов’язаний у день звільнення з роботи видати йому копію наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП).

У місячний термінпісля отримання цього наказу працівник може оскаржити його в суді. Цивільний процесуальний кодекс України допускає можливість розгляду таких справ у спрощеному порядку. При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу; рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню (ст. 235 КЗпП). За кожен день вимушеного прогулу працівник отримує середній заробіток.

Джерело: https://fpsu.org.ua/materialy/19091-nashi-konsultatsiji-zakhist-vid-zvilnennya-top-5-garantij.html