ПЕРЕЛІК ЗАКОНОПРОЄКТІВ, ЯКІ СУТТЄВО ЗАЧІПАЮТЬ ПРАВА ТА ІНТЕРЕСИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ І ПРОФСПІЛОК

№ п/п

Номер (за наявності) та назва законопроєкту

Суть законопроєкту

Позиція профспілок

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

1.

проєкту Закону України “Про найм та працевлаштування моряків»

реєстр. № 5240 від 12.03.2021

автор – НДУ Третьякова Г.М. та інші – 9 підписів

Законопроєкт застосовуватиметься до правовідносин, що виникають між моряком та судновласником у процесі пошуку та підписання трудового договору (контракту), а також під час його дії.

Передбачається, що майбутній Закон України «Про найм та працевлаштування моряків» буде включати положення про таке:

умови працевлаштування моряків;

трудові договори моряків;

репатріацію моряків;

комплектування суден екіпажом;

крюінг;

саморегулювання господарської діяльності крюінгу, його форми, правовий статус, права, обов’язки, порядок утворення, статут, правила, членство, делегування повноважень державних органів, контрольні функції, припинення діяльності саморегулівної організації крюінгу тощо.

Проект не підтримується профспілками, оскільки його положення проекту не узгоджуються з чинним законодавством України, вимогами ратифікованих міжнародних договорів у сфері торговельного мореплавства та потребують доопрацювання та приведення у відповідність з нормами статті 92 Конституції України, Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві, Кодексу торговельного мореплавства України та Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про зовнішньоекономічну діяльність» тощо.

Проектом пропонується врегулювати порядок та умови надання посередницьких послуг з працевлаштування моряків, у тому числі на іноземні судна, шляхом створення та функціонування саморегулівної організації крюінгових компаній, що суперечить Законам України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про зовнішньоекономічну діяльність». Авторами проекту не наведено жодного посилання на норми будь-якого міжнародного договору, який надавав би визначення терміну «крюінг». Разом з тим Стандарт А 1.4 Конвенції 2006 року оперує терміном «служба найму та працевлаштування моряків» (в англомовній версії «recruitment and placement service»).

Наразі діяльність з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні моряків на іноземні судна підлягає ліцензуванню і регулюється вищезазначеними законами, які не передбачають можливості делегування функцій з ліцензування господарської діяльності неурядовій або громадській організації.

2.

проєкту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність”

реєстр.№ 5371 від 13.04.2021р.

автор – НДУ Третьякова Г.М. та інші – 62 підписи

Проєктом Закону передбачається фактичний розподіл працівників на декілька категорій щодо рівня захищеності їх прав трудовим законодавством. Для працівників підприємств, що відносяться до юридичних осіб публічного права (створених рішеннями органів влади або місцевого самоврядування), а також працівників великих приватних компаній з чисельністю понад 250 осіб передбачається зберегти чинний режим захисту трудових прав, визначений, зокрема, Кодексом законів про працю України та відповідними спеціальними законами і підзаконними актами. Для працівників приватних компаній малого і середнього бізнесу, а також із заробітною платнею вище восьми мінімальних зарплат, пропонується встановити, так званий, договірний режим регулювання трудових відносин окремою главою ІІІ-Б у КЗпП України.

Новелами проєкту Закону роботодавцеві і працівникові пропонується на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій (частина третя статті 49-5 КЗпП проєкту). Положення трудового договору, що не відповідатимуть визначеним законодавством про працю гарантіям, визнаватимуться чинними та такими, що не погіршують становище працівника (зміни до статті 9 КЗпП проєкту). Окрім того, проектом дозволяється звільнення працівника з ініціативи роботодавця без пояснення причин за умови виплати компенсації у розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат (частини друга та третя статті 49-8 КЗпП проєкту).

Довідково.

Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував законопроєкт до прийняття у першому читанні за основу.

Запропоноване спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва суперечить Конституції України (статті 22, 36, 43, 92), міжнародним актам, ратифікованим Україною: Угоді про асоціацію Україна – ЄС (статті 296, 419, 420), Європейській соціальній хартії (переглянута) (стаття 24), Конвенції МОП № 135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються (статті 1, 2), Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (статті 1, 4, 13), а також Директивам Ради ЄС № 98/59/ЄС про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; № 2003/88/ЄС про деякі аспекти організації робочого часу; № 2019/1152 про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі та  Рекомендаціям МОП №166 щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця та № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах.

Законопроєктом впроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який порушує трудові права працівників малого і середнього підприємництва:

·  встановлюються дискримінаційні норми для працівників, що погіршують їх умови праці;

·  дозволять вносити до трудового договору працівників положення, які, зокрема, будуть встановлювати додаткові обов'язки працівника, підстави його звільнення та відповідальності;

·  позбавлятимуть працівників прав та гарантій, які встановлені чинним законодавством про працю;

·  позбавляють працівників права на профспілковий захист;

·  пропонують роботодавцю звільняти працівника за власним бажанням, яке не потрібно обґрунтовувати;

·  соціально вразливі категорії осіб фактично втрачають гарантії, що встановлені чинним законодавством про працю;

·  нівелюється роль профспілок у врегулюванні трудових та соціально-економічних прав працівників;

профспілки втрачають представницькі функції працівників, тощо.

3.

проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин»

реєстр. № 5388 від 16.04.2021

автор - КМУ

Метою проєкту Закону, відповідно до пояснювальної записки, є лібералізація та дебюрократизація трудових відносин, спрощення ведення бізнесу, а прогнозним результатом зокрема визначено сприяння легалізації праці найманих працівників.

Проєктом Закону передбачено внесення змін до Кодексу законів про працю України та Законів України «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якими пропонується дозволити встановлювати в індивідуальному трудовому договорі додаткові, не передбачені законодавством, права, обов’язки працівника, підстави для його звільнення. Також  запроваджується можливість індивідуального визначення для працівників трудового розпорядку, режиму роботи, відпусток, залучення до надурочних робіт. Проєкт правового акту передбачає запровадження новітньої системи матеріальної відповідальності працівників майже у всіх випадках виходу з ладу обладнання, устаткування, комплектуючих. На додачу, пропонується мінімізувати можливості захисту прав працівників профспілками, позбавивши їх права погодження звільнень працівників за ініціативою роботодавця, а також мінімізувавши рівень впливу профспілки на визначення умов праці підприємцями.

Довідково.

На засіданні ВРУ 02.06.2021 законопроєкт № 5388 прийнято за основу у першому читанні.

1. Запропоновані проектом зміни знижують рівень трудових гарантій працівників і націлюють сторони трудових відносин на вибудовування відносин лише на договірній основі. У зв’язку з цим профспілки, в значній мірі, втрачають позиції «повноцінної переговорної сторони», від якої залежить рівень забезпеченості інтересів найманих працівників у відносинах із роботодавцями в межах наявної економічної ситуації.

Закон буде мінімально впливати на трудові відносини, тому що в основі відносин між роботодавцем та працівником буде лежати трудовий договір, укладений у письмовій формі.

2. Працівник буде повністю залежати від волі роботодавця, а саме проектом:

- скасовується процедура надання згоди профспілки на звільнення працівника (стаття 43 КЗпП проекту);

- виключається необхідність ведення правил внутрішнього трудового розпорядку або графіків змінності. Їх ведення залишається на розсуд роботодавця (стаття 52 КЗпП проекту);

- час початку і закінчення щоденної роботи пропонується встановлювати за згодою працівника і роботодавця (стаття 57 КЗпП проекту);

- при залученні працівників до надурочних робіт (стаття 62 КЗпП проекту) та роботи у вихідні дні (стаття 71 КЗпП проекту) профспілка лише інформується, одержання на це дозволу від профспілки скасовується;

 - з профспілкою не узгоджуватиметься перенесення щорічної відпустки (стаття 80 КЗпП проекту);

- у зв’язку з виключенням необхідності ведення правил внутрішнього трудового розпорядку виключаються також і пов’язані з ними норми, як-то:

- за згодою працівника і роботодавця пропонується встановлювати час початку і закінчення щоденної роботи (стаття 57 КЗпП проекту), час перерви (стаття 66 КЗпП проекту) і вихідні дні (стаття 67 КЗпП проекту);

- без графіків змінності будуть надаватися вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях (стаття 69 КЗпП проекту);

- скасовується обов’язковість ведення графіків відпусток та подання повідомлень про початок відпустки. Ведення цих графіків залишається на розсуд роботодавця (стаття 79 КЗпП проекту);

- запроваджує новітню систему матеріальної відповідальності працівників майже у всіх випадках виходу з ладу обладнання, устаткування, комплектуючих.

3. Проектом не визначається єдина форма трудового договору, однак допускається укладання строкового трудового договору у письмовій формі.

Така невизначеність щодо існування як усної, так письмової форми трудового договору з урахуванням запропонованих змін до статей 57, 58, 62, частини другої статті 66, статті 69 КЗпП (в частині виключення необхідності ведення правил внутрішнього трудового розпорядку) призведе до дискримінації працівників, які працюють за усним трудовим договором.

4. Запропоновані законопроектом виключення статей 43, 43-1 КЗпП, зміни до частини четвертої статті 62, статей 64, 71 КЗпП, статей 38, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 11 Закону України «Про відпустки» значно знижують правовий захист найманих працівників, звужуючи можливості профспілок захищати трудові і соціально-економічні права трудящих.

Крім того, аргументація щодо виключення статті 43 та статті 43¹ не витримує жодної критики, оскільки в якості підстави наводяться норми Конвенції МОП № 158, яка й передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників. Разом з тим розробники проігнорували необхідність імплементації положень Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.

4.

проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів»

реєстр. № 5555 від 24.05.2021

автор - КМУ

Законопроектом пропонується норма, відповідно до якої, з метою врегулювання трудового спору за згодою між його сторонами може бути проведена у визначеному законом порядку медіація, при збереженні існуючих варіантів вирішення індивідуальних трудових спорів, а саме за участі комісії по трудових спорах та вирішення трудового спору у судовому порядку.

Також законопроектом серед іншого пропонується:

визначити на законодавчому рівні предмет та сторони індивідуального трудового спору;

обмежити строк звернення фізичної особи до місцевого суду з позовом про стягнення належних їй сум заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат трьома роками з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення, порівняно з чинним законодавством, яким встановлено більші права та гарантії (стаття 225 проекту);

встановити, що період вимущеного прогулу, за який може бути відшкодовано середній заробіток за рішенням суду або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи обмежується одним роком (стаття 227 проекту).

Запропоновані обмеження строку звернення до суду не відповідають положенням статей 22 та 41 Конституції України, оскільки суттєво звужують зміст та обсяг існуючого права працівника на звернення з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмеження будь – яким строком, як це визначеного чинною статтею 233 КЗпП України, та обмежують право осіб володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, якою є заробітна плата.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, прийшли до висновку, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Звертаємо увагу, що чинна норма статті 235 КЗпП встановлює право суду на винесення рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу працівника, який перевищує один рік, лише у разі коли заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника.

5.

проект Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі»

розробник - Мінекономіки

(Законопроект знаходиться на стадії доопрацювання Мінекономіки для подання на розгляд КМУ) Відповідно до пункту 55 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого постанови Верховної Ради України від 2 лютого 2021 року № 1165-IX, передбачено  строк подання до ВРУ/реєстрації у ВРУ проекту Закону «Про безпеку праці та здоров’я працівників» (на заміну Закону України «Про охорону праці») у вересні 2021 року

Законопроєкт розроблено Мінекономіки на заміну чинного Закону України «Про охорону праці» на виконання пункту 2  Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи управління охороною праці, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 989-р,  з метою імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи (далі - Директива Ради 89/391/ЄЕС).

Довідково.

Законопроєкт двічі надходив на погодження до СПО об'єднань профспілок від Мінекономіки листами від 22.01.2021 №4709-02/4074-03 та від 18.07.2021 №4709-02/37293-03.

СПО об'єднань профспілок категорично не погодив законопроєкт,  надіслав постатейні пропозиції і зауваження листами від 22.02.2021 № 01-12/135-СПО та від  03.08.2021 № 01-12/649-СПО.

Більшість пропозицій профспілок не враховано, узгодження позицій проігноровано, наближення позицій не відбувається.

Сторона роботодавців та Державної регуляторної служби підтримали ініціативу СПО об’єднань профспілок щодо необхідності активізації соціального діалогу і кращого узгодження позицій щодо законопроекту, а також направлення звернення до Кабінету Міністрів України щодо перенесення терміну подання цього законопроекту з вересня цього року на більш пізніший термін, щонайменше на півроку. 

Враховуючи неконструктивну позицію Мінекономіки та з метою формування єдиної позиції сторін СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців провели низку робочих нарад, узгодили спільні позиції з подальшим направленням результатів цих узгоджених позицій до Мінекономіки, НТСЕР Уряду та ВРУ.

Спільний лист СПО об’єднань профспілок і СПО роботодавців від  18.08.2021 № 18/698-спо та №21-2-523 «Про перенесення терміну подання законопроекту до ВРУ» направлено Першому віце-прем’єр–міністру України,    Міністру   економіки   України Любченку О.М. із спільними узгодженими пропозиціями двох сторін до нього. Станом на 25.09.2021 відповіді від Мінекономіки не отримано.

СПО об’єднань профспілок направлено лист Голові НТСЕР Кінаху А.К. від 17.09.2021 №01-12/778-спо «Про результати опрацюванням та узгодженням законопроекту сторонами соціального діалогу», в якому зокрема запропоновано розглянути на засіданні Президії НТСЕР спільні пропозиції роботодавців та профспілок, щодо вирішення проблемних питань узгодження законопроекту, можливості ініціювання перед Урядом питання щодо перенесення терміну його подання до Верховної Ради України,

Станом на 25.09.2021 готуються спільні листи від СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців «Про перенесення терміну подання до Верховної Ради України законопроекту «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі»

-          Прем’єр-міністру України Шмигалю Д. А.;

-          Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О.;

-          представникам профспілок у Верховній Раді України - народним депутатам України Івченку В.Є., Рудику С.Я. та Волинцю М.Я.,

-          депутатським фракціям політичних партій у Верховній Раді України дев'ятого скликання Всеукраїнському об'єднанню "Батьківщина",  "Партія "За майбутнє", ОПЗЖ та іншим.

СПО об’єднань профспілок висловив категоричне не погодження редакції законопроєкту, як такого, що суперечить Конституції України, значно звужує зміст та обсяг існуючих гарантій і прав працівників на безпечні і здорові умови праці, їх належний соціальний захист у цій сфері, не відповідає ні національному законодавству, ні міжнародним нормам, а також головним цілям, визначеним в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС щодо покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, посилення рівня соціального захисту і можливостей соціальних партнерів та сприяння соціальному діалогу (стаття 420 глави 21).

Основні зауваження до редакції законопроєкту:

- позбавляє працівників права на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці, що визначено статтею 7 чинного Закону України «Про охорону праці», главою XI «Охорона праці» КЗпП та іншими законодачими та підзаконними актами. Законопроєктом не передбачено жодної норми та механізму щодо гарантій цих прав, визначених Конституцією України, чинними на сьогодні Кодексом законів про працю України, законодавством про пенсійне забезпечення, відпуски, соціальне страхування та іншими нормативно-правовими актами у цій сфері;

- вилучає повністю главу XI «Охорона праці» із КЗпП (11 статей);

- з дати набрання чинності законопроєкту скасовується вся база НПАОП, які були прийняті відповідно до Закону України «Про охорону праці», а це більш ніж 500 актів, в тому числі постанови Уряду, що створить колапс у цій сфері майже на 10 років;

- звужуються та порушуються права представників працівників - профспілок, визначені статями 21 та 26 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Кодексом законів про працю України (частина друга статті 160, п. 12 частини першої статті 247 глави XVI), конвенціями МОП № 135 і № 155 та статтею 22 Європейської соціально хартії (далі – ЄСХ), а також іншими нормами міжнародного права щодо захисту прав працівників у сфері охорони праці, здійснення громадського контролю, не передбачена участь профспілок у питаннях регулювання охорони праці у колективних договорах, угодах та ряд інших важливих прав і гарантій працівників і профспілок, закріплених у чинному Законі України «Про охорону праці та главі XI «Охорона праці» КЗпП»;

- вилучається термін, поняття і сфера «охорона праці» та «безпека праці» із напряму державної політики та державного нагляду, підміняючи загальним поняттям «у сфері праці»;

- не передбачено Національну систему управління безпекою праці й здоров’я та її функціонування відповідно до Конвенцій МОП                   № 187 та № 155;

- не передбачено формування та прийняття Національної програми, а саме Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (ст.32-33), галузевих і регіональних програм (ст.33-35 чинного законодавства);

- не передбачено «Служби гігієни праці», відповідно до Конвенції МОП № 161;

- не передбачено мінімальні обсяги фінансування профілактичних заходів з питань безпеки і гігієни праці, охорони здоров’я працівників;

 - не передбачено комісії з питань безпеки праці і охорони здоров’я працівників, що є за нормами ЄС обов’язковим створенням на підприємстві на паритетних засадах);

- не передбачено регулювання питань з безпеки праці та охорони здоров’я працівників у колективному договорі, угоді

- періодичність проведення навчання з питань охорони праці та попередніх медичних оглядів не є обов’язковими та можуть проводитись на розсуд роботодавця;

- в деяких положеннях законопроєкту встановлюється надмірний тиск на роботодавців, завеликі штрафні санкції, без диференціації об’ємів виробництва, галузі, категорії порушень. Разом з цим не передбачено ніякі механізми економічної заінтересованості та заохочення роботодавців для удосконалень у сфері безпеки праці і охорони здоров’я працівників заходи відповідно до норм, стандартів та практики  ЄС , зокрема щодо механізмів державної підтримки підприємств з питань впровадження міжнародних стандартів, модернізації обладнання, сплати страхових внесків, у т.ч. ЄСВ, у залежності від рівня безпеки і умов праці на підставі кращого досвіду країн ЄС з цих питань.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

6.

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення»

реєстр. № 3515 від 20.05.2020

автори – НДУ Третьякова Г.М. та інші

Законопроєкт передбачає:

1. Скасування норми про встановлення розміру мінімальної заробітної плати не нижче від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2. Включення фінансових можливостей державного бюджету та інших економічних чинників до факторів, які враховуються під час визначення мінімальної зарплати.

3. Скасування існуючих гарантій щодо визначення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) працівників бюджетної сфери та запровадження двох різних критеріїв щодо встановлення мінімального окладу (тарифної ставки) для працівників бюджетної та не бюджетної сфери.

4. Зміни щодо визначення терміну «прожитковий мінімум» (запропоноване визначення, на відміну від чинного, не є таким, що охоплює всі базові потреби людини для нормального функціонування її організму та задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості).

5. Скасування нормативного методу встановлення прожиткового мінімуму.

6. Запровадження встановлення єдиного прожиткового мінімуму, без його диференціації залежно від соціальних і демографічних груп населення (дітей різного віку, працездатного та непрацездатного населення).

7. Скасування застосування прожиткового мінімуму як основи для реалізації соціальної політики, а також для встановлення розмірів соціальних допомог у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, стипендій.

8. Скасування норми щодо принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг.

9. Скасування норми щодо встановлення розміру прожиткового мінімуму після проведення науково-громадської експертизи.

10. Встановлення прожиткового мінімуму у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року.

11. Запровадження методу визначення розміру фактичного прожиткового мінімуму на базі опитування домогосподарств щодо фактичних витрат та оприлюднення його розміру лише з 2025 року.

12. Скасування визначення державних соціальних гарантій як таких, що забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

13. Застосування показника прожиткового мінімуму у відсотковому співвідношенні для системи обрахунку пенсій (п.3 Прикінцевих положень).

14. Зниження мінімальних галузевих гарантій в оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, державних службовців.

Довідково.

На засіданні ВРУ 02.06.2021 законопроект № 3515 прийнято за основу у першому читанні.

07.06.2021 на черговому засіданні комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів прийнято рішення про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання законопроекту № 3515, до складу якої увійшли представники профспілкової Сторони.

СПО об’єднань профспілок було надіслано принципові постатейні зауваження та пропозиції до законопроекту комітетам ВРУ з питань бюджету та з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, депутатським фракціям та групам; народним депутатам, які не входять до складу будь-якої фракції; представникам ФПУ у ВРУ – народним депутатам Івченку В.Є. та Рудику С.Я., НДУ Волинцю М.Я., а також національному координатору МОП в Україні Савчуку С.П. (листи від 11.06.2021 № 01-12/487-спо, № 01-12/489-спо, від 14.06.2021 № 01-12/492-спо).

Народні депутати України, які підтримали та внесли профспілкові пропозиції  до  законопроекту  № 3515 (включені до Порівняльної таблиці до другого читання):

Івченко В.Є. (р.к. №185);

Рудик С. Я. (р.к. №399);

Арешонков В. Ю. (р.к. №270);

Захарченко В. В. (р.к. №246);

Тимошенко Ю. В. (р.к. №162),  Волинець М. Я. (р.к. №181),  Цимбалюк М. М. (р.к. №176);

Королевська Н. Ю. (р.к. №128),  Колтунович О. С. (р.к. №146),  Гнатенко В. С. (р.к. №260);

Дубіль В. О. (р.к. №171),  Кириленко І. Г. (р.к. №167).

13.09.2021 відбулось установче засідання робочої групи з підготовки до другого читання законопроекту № 3515, на якому представники профспілок висловили свої пропозиції та зауваження.

16.09.2021 таблицю пропозицій та поправок народних депутатів України до законопроекту № 3515 надіслано членам СПО об’єднань профспілок з пропозицією долучитися до їх опрацювання, та проведено засідання профспілкової робочої групи щодо обговорення спільних дій по доопрацюванню до другого читання законопроекту № 3515.

СПО об’єднань профспілок не підтримав законопроєкт (лист від 16.06.2020 № 01-12/564-спо додається), оскільки його норми порушують:

- статті 1, 3, 22, 46, 48 Конституції України, ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 421 Угоди про асоціацію України з ЄС;

- протирічать Рекомендаціям парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» (схвалено постановою ВРУ від 19.05.2020 № 620-IX);

- призведе до заниження розміру мінімального посадового окладу, а відтак поширенню зрівнялівки в оплаті праці працівників різної кваліфікації; дискримінації працівників у сфері оплати праці;

- усувають сторони соціального діалогу та громадянське суспільство від участі у формуванні соціальної політики.

7.

Закону України «Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)»

реєстр. № 5045 від 08.02.2021

автор – КМУ

Законопроєкт передбачає:

1. Перехід від нормативного методу визначення розміру прожиткового до нормативно-структурного (пропонується встановлення продовольчої складової у структурі прожиткового мінімуму на рівні сталої величини 50%).

2. Визначення вартості непродовольчих товарів і послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, на мінімальному рівні.

3. Звуження сфери застосування прожиткового мінімуму (зокрема, не застосовуватиметься для встановлення величини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, розмірів допомоги по безробіттю, стипендій).

4. Скасування норми щодо встановлення розміру прожиткового мінімуму після проведення науково-громадської експертизи.

5. Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту не визначено конкретного терміну для Уряду щодо поступового підвищення прожиткового мінімуму.

Довідково.

Під час розгляду законопроектів на черговому засіданні 16.04.2021 Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів прийнято рішення про створення робочої групи з опрацювання законопроектів № 5045 та № 5045-1, до складу якої увійшли представники профспілкової сторони.

Профспілкові зауваження та пропозиції до законопроекту надіслано співголовам робочої групи з опрацювання законопроектів реєстр. № 5045 та № 5045-1 (лист від 04.06.2021 № 01-12/470-спо).

Наразі відбулося 2 засіданні робочої групи (2 та 16 червня ц.р.).

ФПУ та СПО об’єднань профспілок не підтримано законопроект (листи від 27.01.2021 № 01-12/42-спо, від 15.02.2021 № 05/01-15/109 додаються), оскільки норми законопроекту:

- звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, які гарантовані ст. 46 Конституції України;

-  суперечать ст. 421 Угоди про асоціацію України з ЄС щодо залучення всіх заінтересованих сторін та порушують ст. 23 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

СПО об’єднань профспілок наполягає на встановленні продовольчої складової у структурі прожиткового мінімуму, зокрема для працездатних осіб, на рівні не більше 40%.

соціальнЕ страхування ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

8.

проєкт Закону України «Про загально-обов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»

реєстр. №2683-дооп. від 27.12.2019

автор – НДУ Третьякова Г.М., Струневич В.О.  Гривко С.Д. Халімон П.В.

Законопроектом передбачається запровадження  загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи (ІІ рівня) із обов’язковим залученням до неї всіх категорій працюючих осіб незалежно від віку, шляхом сплати внесків роботодавцями та працівниками  (2% і 2% відповідно) пенсійними фондами чи на депозитних пенсійних рахунках в банках, або страховими компаніями, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації. Внески учасників системи, які не визначилися із вибором, направлятимуться до авторизованого пенсійного фонду (уповноваженого), який буде створено Кабінетом Міністрів України.

Довідково.

Проєкт включено до порядку денного 1164-ІХ  від 02.02.2021.

З 29.04.2021 проєкт готується до повторного першого читання

Запровадження накопичувальної системи є не на часі, це матиме негативний вплив на солідарну пенсійну систему. Проект потребує суттєвого доопрацювання та обговорення за участі учасників накопичувальної пенсійної системи. Ним не передбачено державних гарантій збереження накопичених коштів (в т.ч. захисту від інфляції) та повернення цих коштів працівникам тощо.

9.

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ефективності використання коштів соціального страхування»

реєстр.№ 2743

автор – НДУ Третьякова Г.М., Арістов Ю.Ю., Трухін О.М. та ін..

Проєктом передбачається включення коштів соціального страхування до складу Державного бюджету.

Довідково:

Законопроект 21.09.2021 р. прийнято в першому читанні

СПО обʼєднань профспілок законопроект не підтримано. Включення страхових коштів до державного бюджету дасть можливість їх нецільового використання. А також, це не відповідає рішенням МОП, за якими кошти соціального страхування мають бути відокремлені від коштів державного бюджету країни.

10.

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи»

реєстр. №4408 від 20.11.2020

автор – КМУ

Передбачається запровадити накопичувальну професійну пенсійну систему для окремих категорій осіб віком до 35 років із числа зайнятих на роботах за Списком № 1 і Списком № 2 та деяких інших категорій осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення, за рахунок підвищеної ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців на заміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Довідково.

Проєкт опрацьовується в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Законопроект не підтримується, оскільки у накопичувальній  професійній пенсійній системі не передбачена участь професійних і корпоративних пенсійних фондів;  розмір внесків до системи (15% і 7%) не забезпечить розмірів пенсійних виплат, які призначаються у солідарній пенсійній системі, особливо  державних гарантій шахтарям (80% зарплати, але не менше трьох прожиткових мінімумів для непрацездатних); не передбачено ефективного та надійного механізму збереження та захисту пенсійних накопичень працівників у недержавних пенсійних фондах. Запровадження такої системи вважається  несвоєчасним в т.ч. через відсутність інструментів для розміщення пенсійних коштів та інше. 

11.

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збалансування пенсійної системи»

реєстр. №4408-1 від 03.12.2020

автор –  НДУ Гривко С.Д, Марусяк О.Р., Любота Д.В., Торохтій Б.Г., Арсенюк О.О.,  Вагнєр В.О., Аліксійчук О.В.

Зазначений законопроект є альтернативним до проекту Закону України реєстр. №4408 і не передбачає запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи для окремих категорій працівників. Законопроектом передбачено заміну існуючого механізму компенсації роботодавцями витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом підвищення розміру ставки єдиного внеску за працівників, зайнятих у шкідливих і важких умовах праці, розстрочення виплати заборгованості із відшкодування витрат на виплату таких пенсій на період до 60 календарних місяців.

Довідково.

Проєкт опрацьовується в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Законопроект не підтримується, зокрема, оскільки запропонований для роботодавців розмір внесків до системи (10% і 5%) не покриватиме видатки Пенсійного фонду на виплату пенсій на пільгових умовах.

12.

проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо деяких питань визначення пенсійного віку»

реєстр. №5566 від 27.05.2021

автор – НДУ Третьякова Г.М. та інші

Законопроектом пропонується:

1)            зменшення пенсійного віку жінкам, за кожну дитину, яку вони народили та виховали до 6-річного віку, на 6 місяців, але не більше ніж на 3 роки,

2)            підвищення пенсійного віку з 01 січня 2023 р. до 01 січня 2035 р.  на один місяць щороку - до 61, 64 і 66 років, залежно від наявного страхового стажу

Довідково.

Проєкт опрацьовується в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Законопроект не підтримується в частині підвищення пенсійного віку.

Запропоновано вилучити із проекту норми, якими передбачається підвищення пенсійного віку.

13.

проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

реєстр. №3115

автор – НДУ Третьяковою Г.М. та іншими.

Законопроектом пропонуються практично аналогічні зміни, як і попереднім законопроектом №2275, але стосовно Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а саме: ліквідація паритетної участі сторін соціального діалогу в управлінні Фондом (збільшивши в ньому кількість представників від держави), зміни порядку проведення засідань та  прийняття рішень правлінням Фонду, порядку обрання голови правління Фонду з метою одноособового державного контролю над діяльністю Фонду.

Довідково:

Законопроект 21.09.2021 прийнято в першому читанні

Законопроект категорично не підтримано СПО об’єднань профспілок, як такий, що позбавляє застрахованих осіб засобів впливу на прийняття рішень правлінням Фонду через повноцінне паритетне представництво своїх уповноважених у його складі.

14.

проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України» реєстр.№3663

автор – НДУ Папієвим М.М.

Законопроектом пропонується ліквідувати Фонд соціального страхування і покласти здійснення його функцій на Пенсійний фонд України.

Довідково.

Проєкт включено до порядку денного 1164-ІХ  від 02.02.2021.

Законопроект категорично не підтримано СПО об’єднань профспілок, як такий, що унеможливлює контроль застрахованих осіб  за цільовим призначенням коштів соціального страхування та ставить під загрозу своєчасне та у повному обсязі отримання ними страхових допомог від нещасних випадків на виробництві та з тимчасової втрати працездатності, у т.ч. вагітності та пологах.

15.

проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії законодавства у сфері запобігання корупції на  членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, членів Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб»

реєстр.№5881

автор – НДУ Радіна А.О., Третьякова Г.М. та ін..

Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», поширивши дію цього Закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, членів Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб.

СПО обʼєднань профспілок не підтримав законопроект у запропонованому вигляді, осільки члени правління виконують свої обов’язки на громадських засадах і діють не в свої інтересах або окремих осіб, а представляють відповідну сторону. Зокрема профспілки представляють осіб, які застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування і за яких сплачується єдиний внесок (застраховані особи).

У членів правління немає повноважень щодо затвердження бюджетів фондів соціального страхування і Пенсійного фонду та здійснення їх видатків, вони не заключають господарських договорів, не мають права фінансового підпису тощо. Члени правління Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування на випадок безробіття не призначають керівництво виконавчих дирекцій фондів і їх робочих органів і загалом не займаються кадровою політикою.

Були внесені пропозиції виключити членів правлінь фондів соціального страхування і Пенсійного фонду України та включити лише посадових осіб виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів, виконавчих органів Пенсійного фонду, Державної служби зайнятості та її територіальних органів.

16.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування»

реєстр.№ 5887

автор – НДУ Третьякова Г.М., Зуб В.О., Бондаренко О.В. та ін.

Законопроектом пропонується ліквідувати принцип паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців в управлінні фондами соціального страхування, змінити пропорції представницького складу, а саме до складу правління Фонду соціального страхування і Фонду соціального страхування на випадок безробіття включити по 8 представників держави та по 3 представники від застрахованих осіб і роботодавців, скасувати норму щодо обрання голови правління почергово від кожної сторони, виключити з повноважень правління Фонду соціального страхування України призначення (звільнення) директора (його заступників) виконавчої дирекції Фонду, поширити на страхові кошти бюджетне законодавство тощо.

СПО об’єднань профспілок законопроект не підтримано, як такий, що нівелює тристороннє управління у фондах соціального страхування. принцип паритетності, рівноправності сторін соціального діалогу (суб’єктів сторін соціального страхування), унеможливлять здійснення повноцінного соціального діалогу у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, оскільки фактично відсторонить представників застрахованих осіб і роботодавців від реальної участі в управлінні та подальшому реформуванні та удосконаленні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. Внесені пропозиції, у разі їх прийняття, фактично одержавлюють фонди соціального страхування та позбавляють застрахованих осіб через своїх представників впливати на прийняття рішень в системі, яка створена заради їх соціального захисту. Включення страхових коштів до державного бюджету дасть можливість їх нецільового використання.

17.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на  випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці»

реєстр.№6067

за поданням Кабінету Міністрів України

Змінами передбачається зменшення розміру та періоду виплати страхових виплат, збільшення страхового стажу, необхідного для страхових виплат, встановлення додаткових підстав для відмови або відтермінування строків виплат, зменшення вікового цензу для молодих працівників (з 35 до 25 років), скасування квоти для працевлаштування молоді, тощо.

СПО обʼєднань профспілок звернено увагу на те, що низка внесених пропозицій погіршує рівень соціального захисту безробітних, зокрема шляхом суттєвого зменшення розмірів допомог по безробіттю та умов їх отримання в залежності від страхового стажу. Так:

     - зменшується тривалість виплати допомоги по безробіттю. Якщо нині вона виплачується протягом року, то пропонується виплачувати протягом 6, 7, 8, 9, 10, 11 місяців і до року залежно від страхового стажу;

    - збільшується шкала страхового стажу для обчислення розміру допомоги по безробіттю, зменшуючи чинні розміри такої допомоги на 5-10 відсоткових пунктів;

    - зменшується виплата допомоги по безробіттю протягом другої половини строку її тривалості виплати. Так, якщо на сьогодні розмір виплати протягом року залежить виключно від страхового стажу, то пропонується першу половину строку тривалості виплати допомоги по безробіттю виплачувати на рівні 100%, другу – лише в розмірі 50 відсотків, що майже на половину зменшує розмір допомоги, порівняно з чинними нормами;

  - погіршуються умови для призначення допомоги по безробіттю осіб, звільнених за угодою сторін. Нині таким особам допомога по безробіттю виплачується з першого (з 8 у разі припинення карантину) дня після реєстрації, а пропонується прирівнювати за умовами до осіб, які звільнилися за власним бажанням і виплачувати допомогу лише з 31 календарного дня.

Є зауваження також і щодо вирішення питань зайнятості населення.

18.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України»

(Законопроект знаходиться на стадії доопрацювання Мінсоцполітики)

Законопроектом передбачено зростання навантаження на страхувальників шляхом сплати ними за свій рахунок перших 7 днів тимчасової непрацездатності, замість існуючих 5 днів, одержавлення Фонду соціального страхування шляхом обмеження повноважень правління Фонду, віднесення Фонду до юридичних осіб публічного права, передачі Кабінету Міністрів України функцій щодо призначення керівництва виконавчої дирекції, затвердження порядку відчуження майна Фонду, а також вносяться деякі інші негативні зміни.

Розроблений Міністерством соціальної політики України законопроект не підтримано, як такий, що звужує повноваження правління Фонду соціального страхування і в цілому спрямований на подальше руйнування системи соціального страхування.

19.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на  випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці»

(Законопроект знаходиться на стадії доопрацювання Мінекономіки)

Змінами передбачається зменшення розміру та періоду виплати страхових виплат, збільшення страхового стажу, необхідного для страхових виплат, встановлення додаткових підстав для відмови або відтермінування строків виплат, зменшення вікового цензу для молодих працівників (з 35 до 25 років), скасування квоти для працевлаштування молоді, тощо.

Розроблений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України законопроект не підтримано, як такий, що значно погіршує рівень соціального захисту безробітних, зокрема, зменшувати видатки Фонду соціального страхування на випадок безробіття пропонується за рахунок самих застрахованих осіб. Є зауваження також і щодо вирішення питань зайнятості населення.

Соціальний діалог

20.

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів»

реєстр. № 3204 від 12.03.2020

автор – НДУ Третьякова Г.М., Струневич В.О., Арсенюк О.О., Гривко С.Д., Остапенко А.Д.

Законопроект розроблено з метою усунення дискримінації по відношенню до тих працівників, які є членами профспілки, забезпеченню правової визначеності та захисту прав профспілок. Зазначене, серед іншого, сприятиме створенню правового балансу між правами роботодавців та профспілок.

Довідково.

Зазначений законопроект рекомендовано прийняти за основу, Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доопрацювати його з урахуванням зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд ВРУ у другому читанні.

СПО об’єднань профспілок вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

Детальний аналіз законопроекту свідчить, що його нормами передбачається законодавчо врегулювати наступні принципові для профспілок моменти:

- порядок приєднання до складу спільного представницького органу профспілок на локальному рівні;

- порядок приєднання до колективного договору після його укладення;

- поширення положень колективного договору.

СПО об’єднань профспілок вважає, що доцільним є:

1. Законодавчо передбачити, що СПО утворюється шляхом укладання відповідної угоди, де, зокрема зазначити її базові умови: предмет угоди (ведення колективних переговорів та укладення колективного договору), склад та представництво первинних профспілкових організацій – учасників угоди, їх права та обов’язки, відповідальність за виконанням положень угоди тощо. Крім того, саме в угоді про утворення СПО слід передбачити порядок приєднання до цієї угоди, де визначити конкретні умови та критерії приєднання, причини відмови включення до складу СПО тощо.

2. Умови приєднання до колективного договору мають бути передбачені в самому колективному договорі, при чому включення до колективного договору положень щодо порядку приєднання до нього профспілки, яка була утворена після моменту підписання колективного договору, є обов’язковим. 

3. Визначити у самому колективному договорі порядок поширення дії положень колективного договору на інших осіб визначаються саме у колективному договорі (враховуючи вимоги статті 22 Конституції України в частині не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, а також пункту 4 розділу ІІІ Рекомендації МОП № 91 щодо колективних договорів) СПО об’єднань профспілок запропоновано врахувати підготовлений тристоронньою робочою групою при НТСЕР проект Закону України «Про колективні угоди та договори» для напрацювання нового комплексного законопроекту на базі створеної робочої групи у підкомітеті з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення.

21.

проєкт Закону України «Про страйки та локаути»

реєстр. № 2682 від 27.12.2019

автор – НДУ Третьякова Г.М., Струневич В.О., Арсенюк О.О., Гривко С.Д., Остапенко А.Д., Фролов П.В.

Метою і завданням законопроекту є забезпечення конституційного права працівників на страйк, імплементація в українське законодавство міжнародного та європейського досвіду в цій сфері, створення умов для працівників самостійно, без втручання держави, добиватись підвищення оплати праці та поліпшення її умов.

СПО об’єднань профспілок зазначений законопроект не підтримано, враховуючи наступне, зокрема:

1. Законопроектом «Про страйки та локаути» пропонується прибрати з українського правового поля процедуру колективного трудового спору (конфлікту). Таким чином, усі спірні питання мають вирішуватися не цивілізованим шляхом, а лише через процедуру страйку (висування вимог; переговорів; попередження про страйк; страйку; припинення страйку).

2. Чинним Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено проведення страйку на галузевому і територіальному рівнях. Отже, встановлення законопроектом права на страйк лише на локальному рівні є обмеженням такого права працівників та порушенням ст.ст. 22, 44 Конституції України.

3.Профспілками не підтримано норму щодо права роботодавця на локаут. Конституцією України визначено лише право працівників на страйк, проте відсутнє право роботодавців на локаут. І це є обґрунтованим, оскільки у працівників є право, а у роботодавців – економічний інтерес. Підприємці, в силу наявності економічних та управлінських можливостей, мають у своєму розпорядженні численні засоби тиску, які відсутні у працівників, саме тому немає необхідності гарантувати підприємцям право на локаут як противагу працівників на страйк.

На нашу думку, найбільш прийнятим для України вбачається зробити акцент на мирному вирішенні конфліктів у сфері праці та страйку як крайнього засобу їх врегулювання з забороною проведення локауту.

З огляду на викладене, СПО об’єднань профспілок запропоновано розробити нову редакцію Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», залучивши до його розробки сторони соціального діалогу, Національну службу посередництва і примирення, українських та міжнародних експертів.

22.

проєкт Закону України «Про медіацію»

реєстр. № 3504 від 19.05.2020

автор - КМУ

Закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації, яка полягатиме у добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора.

Довідково.

Зазначений законопроект рекомендовано прийняти за основу, Комітету ВРУ з питань правової політики доопрацювати його з урахуванням зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд ВРУ у другому читанні.

СПО об’єднань профспілок, підтримуючи в цілому зазначений законопроект, яким пропонується закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації, яка полягатиме у добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора, зауважив, що він потребує суттєвого доопрацювання та приведення до норм міжнародного права, зокрема:

- наразі чинним Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначається порядок проведення примирних процедур. При цьому правова допомога, консультації та роз’яснення надаються Національною службою посередництва і примирення сторонам соціально-трудових відносин безкоштовно, що відповідає Рекомендації МОП № 92.

Введення процедури медіації відповідно до цього законопроекту не може замінити собою проведення НСПП примирних процедур, хоча б через те, що в такому випадку можливість захистити свої права колективним шляхом буде напряму залежати від рівня доходів працівників.

- крім того, законопроектом не визначено механізмів забезпечення реалізації та дотримання домовленостей, досягнутих за результатами медіації.

- у значній кількості країн Європи діють посередницькі служби, аналогічні Національній службі посередництва і примирення в Україні. Це стосується Великої Британії (АCAS), Ірландії (Комісія з трудових відносин та суд з питань праці), Греції (OMED), Австрії (Федеральний суд примирення), Фінляндії (Національна служба мирових посередників), Швеції (Національна служба посередництва), Данії (Statens Forligsinstitution), Португалії (Instituto de Desenvolvimento e Inspeccao das Condisoes de Trabalho, IDICT) та Нідерландів щодо державного сектору (Adviesen Arbitrage Commissie). Вважаємо, що держава не може відмовитися від обов’язку сприяти розвитку та стабілізації соціально-трудових відносин в країні, повністю передавши цю функцію медіаторам.

СПО об’єднань профспілок надав низку постатейних зауважень з врахуванням міжнародних норм.

23.

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку визначення репрезентативності організацій профспілок та роботодавців в органах соціального діалогу»

реєстр. № 2332 від 29.10.2019

автор – Третьякова Г.М. та інші – 7 підписів

Метою законопроекту є передання повноважень щодо проведення оцінку відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об'єднань, організацій роботодавців та їх об'єднань від Національна служба посередництва і примирення до Міністерства юстиції України.

Довідково.

Зазначений законопроект рекомендовано прийняти за основу, Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доопрацювати його з урахуванням зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд ВРУ у другому читанні.

СПО об’єднань профспілок законопроект не підтримано з наступних підстав.

Законопроектом пропонується змінити компетентний орган з оцінки (підтвердження) репрезентативності організацій роботодавців та організацій профспілок, що діють