Медичний огляд працівників: що має знати роботодавець

Медичні огляди поділяють на:

• попередні— під час прийому на роботу;
• періодичні— протягом трудової діяльності (перебування на відповідній посаді, роботі).

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

• визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
• виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

• своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
• забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
• вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
• розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
• проведення відповідних оздоровчих заходів.

Працівники професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб теж повинні проходити медогляд. Але цей вид медогляду називається профілактичним.

Профілактичні медогляди проводять на підставі Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»від 06.04.2000 № 1645-III. Для них передбачений власний перелік професій (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 № 559. Ці медогляди теж бувають попередніми і періодичними.

Проходження обов’язкових медоглядів працівниками пов’язане, перш за все, із турботою про їх здоров’я. Варто зазначити, що обов’язковими медогляди є не для всіх працівників.

Відповідно до статті 169 Кодексу Законів про працю України медичний огляд обов’язковий для працівників, зайнятих на:

• важких роботах;
• роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
• роботах, для виконання яких необхідний професійний добір.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників міститься у додатку 4 до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246.

Перелік робіт, для виконанні яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників можна знайти в додатку 5 до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246.

До таких робіт належать:

1. усі види підземних робіт;
2. робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;
3. водолазні роботи;
4. роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи пов’язані з підйомом на висоту;
5. роботи по обслуговуванню діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи пов’язані з діючим енергетичним обладнанням;
6. роботи, пов’язані з застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;
7. роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
8. аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж;
9. роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом;
10. роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем);
11. роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів;
12. роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання;
13. роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.

У статті 5 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII зазначено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки і таких, що потребують професійного добору допускаються особи тільки за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Крім того, щорічному медогляду підлягають всі особи, віком до 21 року — незалежно від професії і виду робіт.

Роботодавець має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Зазначені огляди передбачені нетрудовим законодавством, але є підстави відносити їх до трудових медоглядів, оскільки вони у відповідному законодавстві розглядаються в контексті можливості виконання працівниками своїх трудових функцій.

Таким чином, можна констатувати, що сьогодні існують два основних і не залежних один від іншого виду медоглядів, що відрізняються між собою масштабом і цілями:

• медогляд за трудовим законодавством — спрямований, у першу чергу, на конкретну особу, захист, охорону і збереження її здоров’я в процесі трудової діяльності;
• профілактичний медогляд— покликаний гарантувати інфекційну безпеку всього населення України, а не особи, що перевіряється.

За матеріалами професійного порталу кадровиків України