Робота під час повітряної тривоги: які дії працівників та роботодавців

Роботодавці та працівники продовжують адаптуватися до викликів воєнного стану. Зокрема, найпоширеніші запитання стосуються можливості виконувати роботу під час повітряної тривоги. Відповідаємо на ключові з них.

Чи може роботодавець вимагати від працівників виконувати робочі обов’язки під час повітряної тривоги? Чи може працівник відмовитися виконувати роботу під час повітряної тривоги?

Роботодавець не може примусити працівників виконувати роботу під час повітряної тривоги, якщо такі дії становитимуть явну небезпеку здоров’ю працівника. Таке правило випливає з норм ст. 153 КЗпП. Ба більше, вказана норма надає працівникові право відмовитися від виконання дорученої роботи у разі небезпеки для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Відповідно вимога продовжувати роботу без переміщення до безпечних умов (наприклад, укриття) є незаконною та працівник має право відмовитися її виконувати.

Яку відповідальність передбачено для роботодавця, якщо його працівники працюють під час повітряної тривоги?

Наразі немає чіткої норми, яка встановлювала б відповідальність роботодавця саме за факт продовження його працівниками роботи під час повітряної тривоги. Однак до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за ст. 41 КУпАП – за порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за ст. 271 ККУ), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.

Також можливі інші види відповідальності/санкції для роботодавця (компанії) та керівника (та/або інших посадових осіб роботодавця) у разі проведення перевірок державними органами щодо питань охорони праці.

Як оплачується робочий час, коли працівники перебувають в укритті під час повітряної тривоги?

Якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до ст. 113 КЗпП, для такого працівника має бути оформлений простій через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника не з його вини. У такому випадку за працівником зберігатиметься середній заробіток.

Однак за трудовим договором, колективним договором чи внутрішніми правилами роботодавця про оплату праці можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою – тоді слід дотримуватись саме встановлених у цих документах умов.

Проте якщо під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці відбуватиметься за загальними підставами.

Що робити працівникам під час повітряної тривоги, якщо роботодавець не облаштував укриття або його зовсім не існує? Чи несе роботодавець відповідальність за це?

За чинним законодавством роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Однак, відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту України, роботодавець зобов’язаний розробити та вживати заходи реагування на надзвичайні ситуації (зокрема, у разі повітряної тривоги), а також виконувати інші вимоги законодавства про цивільний захист та охорону праці для забезпечення безпеки персоналу та відвідувачів.

Роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття (навіть якщо воно розташоване за межами приміщення роботодавця) та необхідність евакуації.

Також роботодавцям рекомендується проводити регулярні тренінги та нагадування для персоналу щодо порядку дій у випадку повітряної тривоги.

Що робити роботодавцю, якщо працівник відмовляється йти до укриття?

Як зазначалося вище, роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації. З відповідними інструкціями потрібно ознайомити всіх працівників та регулярно проводити відповідні нагадування. Однак якщо хтось із працівників відмовляється ознайомлюватися із вказаними інструкціями/вимогами роботодавця чи відмовляється їх виконувати, то такого працівника рекомендується не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.

Варто зазначити, що у випадку настання нещасного випадку ситуація оцінюватиметься в тому числі і з урахуванням інформації не лише про те, чи було вжито роботодавцем всіх належних заходів для безпеки працівника, а й про те, чи дотримувався працівник, шкоди життю та здоров’ю якого завдано, всіх законних та належних вимог/рекомендацій роботодавця, чи порушував він вимоги правил охорони праці.

Джерело: budni.rabota.ua