Гнучкий режим робочого часу, порядок та підстави його встановлення

30 березня 2020 року Верховною радою України був прийнятий Закон України № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (закон № 540), яким, серед іншого, внесено суттєві зміни до Кодексу законів про працю.

Тож, відповідно до ст. 60 КЗпП гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Важливі моменти встановлення гнучкого робочого часу, на які варто звернути увагу:

- такий графік установлюється за угодою між працівником і роботодавцем;

- установити його можна або на певний строк, або безстроково;

- гнучкий режим роботи може вводитися або при прийнятті на роботу, або потім, у процесі трудових відносин у випадку виникнення такої необхідності;

- установлення такого режиму не спричиняє змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівника;

- облік робочого часу при гнучкому режимі роботи повинен бути забезпечений роботодавцем;

- на працівників із гнучким режимом роботи не поширюється режим роботи, установлений на підприємстві правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- працівник, якому встановлено гнучкий режим роботи, під час відряджень зобов'язаний підпорядковуватися режиму робочого часу того підприємства, на яке він відряджений;

- до працівників із гнучким графіком роботи у випадку виробничої необхідності та/або для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань роботодавець може тимчасово (на період до одного місяця протягом календарного року) застосувати загальновстановлений на підприємстві графік роботи. При цьому для таких дій роботодавця не потрібне дотримання норм ст. 32 КЗпП (завчасне попередження про зміни за два місяці).

- На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу.