Чи можна накласти арешт на рахунок боржника, з якого виплачують зарплату?
24-05-2016, 10:46
Держвиконавець, аби забезпечити стягнення з боржника, наклав арешт на належні боржнику кошти в межах суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом та міститься на всіх рахунках, які відкриті та будуть відкриватися в банківських установах (ч. 2 ст. 57 Закону про виконавче провадження). Проте боржник не погодився з таким кардинальним кроком, адже, як він стверджував, із цього рахунку здійснюють виплату зарплати працівникам (на підтвердження своїх слів надав довідку банку про це). У пошуках істини сторони дійшли до ВГСУ ( див. постанову від 16.04.14 р. у справі № 915/321/13-г*).
У згаданій справі боржнику вдалось відстояти свою позицію завдяки таким аргументам: відповідно до ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати, зарплата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника та його сім’ї. А згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП оплату праці працівників здійснюють першочергово. Усі інші платежі власник або вповноважений ним орган здійснюють після виконання зобов’язань щодо оплати праці. До того ж своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості (ч.6 ст.24 Закону про оплату праці).
Окрім цього, держвиконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону й не допускати у своїй діяльності порушень прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст.6 Закону про виконавче провадження). Це знаменує те, що держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, а своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від здійснення інших платежів.
Держвиконавці апелювали до того, що боржник використовує цей рахунок не лише для виплати зарплати своїм працівникам, а й для інших потреб. Поза тим такий рахунок не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання. Установити, які саме грошові кошти, що знаходяться на вказаному рахунку, і в яких обсягах призначені для виплати зарплати працівникам боржника, а які – на інші цілі, неможливо. Судді в цьому «двобої» присудили перемогу боржнику.
Тож постанову держвиконавця про арешт коштів боржника скасували в частині накладання арешту на поточний рахунок, з якого здійснюють виплати зарплати та нарахування на зарплату працівників боржника. А дії держвиконавців визнали таким, що порушують права працівників юр. особи-боржника на отримання зарплати.
«…Накладання арешту на рахунок боржника, призначений для виплати зарплати його працівникам, порушує їхні конституційні права…».
*www.reyestr.court.gov.ua/Review/38311500.
|