Одинока мати перебуває у відпустці в зв’язку з вагітністю та пологами, її посада підлягає скороченню. Чи правомірно буде скоротити цю посаду?

Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - якщо дитина потребує домашнього догляду і жінці надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку  - частина шоста ст.179 КЗпП), з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Це означає, що у будь-якому разі, коли жінка має дитину до трьох (шести)років, її звільнення за ініціативою роботодавця, зокрема й внаслідок скорочення посади, заборонено, крім випадків повної ліквідації підприємства. Навіть у разі повної ліквідації звільнену жінку повинні працевлаштувати.

Аналогічна позиція викладена й у листі Міністерства соціальної політики України від 13.03.2012 року №40/06-187-12. згідно зі ст.2 Закону України «Про відпустки» право на відпустку забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період роботи (посади).

У листі зазначено, що на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка надається відповідно до ст. 18 Закону «Про відпустки» , за працівником зберігається місце роботи (посада). Отже, зазначена посада не підлягає виведенню зі штатного розпису.

Виходячи з вищесказаного робимо висновок:

Жінку, яка перебуває у відпустці в зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, не лише заборонено звільняти з ініціативи роботодавця, а й посаду, яку вона обіймає, скоротити не можна.