ОСОБА БЕЗ ПРОПИСКИ: ЧИ МОЖНА ПРИЙНЯТИ НА РОБОТУ?

При укладанні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що засвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи (ч.2 ст.24 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).

Забороняється вимагати від осіб, які працевлаштовуються, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст.25 КЗпП).

Понад це реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382 –ІУ; далі – Закон №1382).

Для роботодавців передбачено адміністративну відповідальність лише за прийняття на роботу осіб без паспорта або з недійсним паспортами (ст.200КпАП).

Отже, роботодавець не може відмовити в укладанні трудового договору особі, що не має зареєстрованого місця проживання, та не несе відповідальності за недотримання особою обов’язку щодо  реєстрації місця проживання.