Дні відпочинку для донорів

Відповідно до ст.9 Закону України № 239 «Про донорство крові та її компонентів» у день давання крові або її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є, або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку.

Після кожного дня давання крові, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

Якщо за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові донора було залучено до роботи, за його бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.

Відповідно до зазначеного, у разі давання крові працівником у свій вихідний день, цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня давання крові.

Згідно з частиною четвертою ст.9 Закону № 239 у разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.

Відповідно до ст.9 Закону про відпустки поряд з часом фактичної роботи до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи    (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування. Тобто час перебування працівника у відпустці прирівнюється до часу фактичної роботи.

Тому в разі давання працівником крові у період щорічної відпустки та у вихідний день її тривалість потрібно продовжити на два дні.