Робота за сумісництвом та суміщенням

Відповідно до ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Зазначене дозволяється працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Якщо працівник оформляється на роботу за сумісництвом, то пред’являти трудову книжку йому необов’язково. Крім того, лише за бажанням працівника йому вносять запис до трудової книжки (окремим рядком) про роботу за сумісництвом за місцем основної роботи.

Для роботи за сумісництвом згоди роботодавця за місцем основної роботи не потрібно.

Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до законодавства. Розраховують відпускні в тому самому порядку, як і за основним місцем роботи.

Сумісництво визначається як виконання працівником крім основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи іншому підприємстві, установі, організації.

Цією ознакою(виконання роботи у час, вільний від виконання обов’язків за основним трудовим договором) сумісництво відрізняється від суміщення професій (посад).

Суміщення професій (посад) означає інтенсифікацію праці (виконання додаткових трудових обов’язків) при незмінній тривалості робочого часу, і в рамках одного трудового договору.

Суміщення – це виконання працівником на тому самому підприємстві, в установі, організації разом із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього  працівника без звільнення від своєї основної роботи.

Покладання на працівників  обов’язку виконання разом зі своєю основною роботою додаткових трудових обов’язків здійснюється шляхом видання роботодавцем  відповідного наказу. Доцільно у наказі зазначити строк, на який працівнику доручаються додаткові обов’язки.

Згідно з нормами ст.105 КЗпП працівникам за суміщенням професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника провадиться доплата. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обовязків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.

Постановою № 245 встановлено обмеження на роботу за сумісництвом керівників державних підприємств, установ, організацій їх заступників, керівників структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій і їх заступників. Їм дозволяється займатися на умовах сумісництва науковою, викладацькою, творчою діяльністю чи медичною практикою. Також визначено, що тривалість роботи за сумісництвом  не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.