Повернення на роботу після демобілізації

У березні – квітні 2016 року згідно з Указом Президента України від 25.03.2016 № 115/2016 провадилось звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період:

- призваних відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію від 21.07.2014 № 607/2014 і не звільнених з  військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України №328//2015 від 12.06.2015.

- призваних  під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» в особливий період №15/2015 від 14.01.2015.

Демобілізації підлягали 45 тисяч військовослужбовців.

Якщо працівник, якого звільнили в запас з військової служби виходить на роботу то можливі кілька сценаріїв:

1. Демобілізований працівник одразу після звільнення в запас звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України ( ч.9 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232 ( далі – Закон №2232.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини(ст.24 ч.2 Закону №2232). До військового квитка працівника військовою частиною мають бути несені службові відмітки про прийняття та звільнення з військової служби з посиланням на дату та номер наказу.

Дати, вказані у військовому квитку як початок і закінчення військової служби, визначають період, у який відповідно до ст.119 КЗпП України на працівника поширюються гарантії щодо забезпечення місця роботи і середнього заробітку.

Як правило, дата звільнення з військової служби визначається з урахуванням часу, необхідного для того, щоб дістатися до місця проживання.

За таких умов кадрова служба має підготувати наказ про вихід працівника на роботу у зв’язку з демобілізацією.

Якщо до початку роботи необхідно провести інструктаж з охорони праці та техніки безпеки, пройти медичний огляд, по це обов’язково зазначається в наказі.

Якщо, на посаду, яку працівник обіймав на момент мобілізації, було прийнято іншого працівника для виконання роботи на умовах строкового трудового договору( далі – строковик). У такому випадку строковик має бути звільнений з роботи за ст.36 п.2 КЗпП України.

2.Демобілізований працівник звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи зі значною перервою в часі після звільнення в запас.

Не виключено, що після звільнення з військової служби працівник не одразу виявить намір приступити до роботи, тому звернеться до кадрової служби через певний проміжок часу після демобілізації. В такому випадку після появи демобілізованого на роботі працівник кадрової служби має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо його відсутності на роботі.

Зважаючи на особливість ситуації роботодавець, напевне, визнає відсутність з поважних причин. За таких умов у наказі про вихід працівника на роботу слід зазначити:

• про визнання причин відсутності поважними;
• визначити дату, з якої працівник має стати до роботи;
• за необхідності доручити бухгалтерії провести перерахунок.

3.Працівник не звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи.

Ситуація імовірна з огляду на те, що хтось може перебувати на лікуванні, «відпочивати» після повернення із зони бойових дій, продовжувати військову службу за контрактом або, перебувати у полоні чи розшукуватися у зв’язку із зникненням без вісті.

Безумовно, звільнити працівника до з’ясування обставин його відсутності не дозволять ані сумління, ані законодавство про працю яким не передбачено можливості припинення трудового договору з працівником внаслідок тривалого нез’явлення на роботі з невідомих причин.

Причини, з яких працівник відсутній на роботі не можуть вважатися поважними, допоки не буде встановлено, чому працівник не приступив до роботи. Якщо працівник на початку травня не з’явився на роботі необхідно звернутися за інформацією до родичів, військового комісаріату, який призвав працівника на військову службу, військової частини тощо.

Якщо у результаті розшукових дій стане відомо, що працівник прийняв рішення продовжити військову службу за контрактом, отримав поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебуває на лікуванні в медичних закладах, або потрапив у полон чи визнаний безвісно відсутнім, працівник матиме додаткові гарантії щодо збереження роботи (посади) та середнього заробітку на умовах, визначених частинами 4 і 5 статті 119 КЗпП.