Мобілізований працівник вступає на військову службу за контрактом: дії роботодавця

Нині чимало працівників після мобілізації продовжують військову службу за контрактом. Роботодавцям необхідно добре розумітися, яким гарантіями необхідно забезпечити таких працівників.

Законодавчо установлено такі види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі — вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу (п. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; далі — Закон № 2232).

Забезпечення гарантій мобілізованому працівнику, який вступив на військову службу Законом № 2232 визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Частиною четвертою статті 19 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) установлено, що за працівниками, призваними під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу за контрактом у період, не більший ніж строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Для забезпечення гарантій мобілізованому працівнику, який згодом вступив на військову службу за контрактом, керуючись відповідними нормативними актами, роботодавцю, насамперед, необхідно визначити, в яку хвилю такого працівника мобілізовано. Також установити період, в який цього працівника було б демобілізовано. З’ясувавши це, потрібно визначити, коли саме укладено контракт на військову службу. Якщо контракт укладено у період, коли працівник підлягав демобілізації, то такий працівник забезпечується гарантіями щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку, передбаченими частиною четвертою статті 119 КЗпП.

Наступний етап — необхідно видати наказ про забезпечення гарантій такому працівникові. У наказі роботодавець зазначає, що працівника увільнено від роботи зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку з дати укладення контракту. Дата наказу має збігатися з датою отримання підтвердних документів, а дата, з якої працівника увільнено від роботи, — дата укладення контракту на військову службу.

Умови збереження місця роботи, посади та середнього заробітку військовослужбовцем за контрактом:

працівник був призваний на військову службу під час мобілізації, тобто на підставі Указу Президента у визначені в наказі строки; працівник підлягав звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжив військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Джерело: http://www.kadrovik01.com.ua/article/170-qqq-16-m8-17-08-2016-moblzovaniy-pratsvnik-vstupa-na-vyskovu-slujbu-za-kontraktom-d-robotodavtsya