Підсумований облік робочого часу

На підприємствах, що працюють безперервно, найчастіше неможливо дотримуватися п’ятиденного або шестиденного робочого тижня з установленою тривалістю робочого дня. У цьому випадку виникає необхідність запровадження підсумованого обліку робочого часу.

Застосування підсумованого обліку робочого часу регулюється в першу чергу ст.61 КЗпП України.

Законодавством передбачено, що підсумований облік робочого часу запроваджується лише за узгодженням із профспілковим органом підприємства.

  У колективному договорі слід передбачити:

- у розділі «Організація праці»:

  - тривалість облікового періоду;

  - порядок визначення норм робочого часу;

  - тривалість роботи протягом робочої зміни;

- у розділі «Оплата праці»:

  - порядок оплати праці при підсумованому обліку;

  - порядок визначення кількості понадурочних годин;

  - порядок оплати праці, що припадає на нічний час і святкові дні.

Суть підсумованого обліку  в тому, що норма робочого часу встановлюється на обліковий період.

У колективному договорі підприємства визначають обліковий період, який охоплює робочий час, години роботи у вихідний й святковий дні, а також час відпочинку. Причому законодавство не обмежує роботодавця в тривалості облікового періоду: найчастіше він дорівнює місяцю, але може становити декаду, квартал, півріччя і навіть рік.

Режим роботи при підсумованому обліку робочого часу регулюють графіки роботи (змінності), які розробляють роботодавці й узгоджують з профспілковим комітетом. Призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль заборонено.

При підсумованому обліку робочого часу надурочні години визначаються як відпрацьовані понад норму робочого часу за установлений обліковий період (декаду, місяць, квартал, півріччя, рік) відповідно, доплату за надурочну роботу проводять наприкінці облікового періоду. Компенсація надурочних робіт через надання відгулу не допускається навіть за погодженням з працівником.